Радіо КалушFM (095) 633-12-68 Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний

Калуш ПРО | З «Карпат» – в «Карпати»: від «Зеленого руху» – до «Грінпіс»

Переглядів: 1935

Тож про відмивання грошей в особливо великих масштабах, Насалика, Сікору, госпфекальні стоки та сморід біля прокуратури – в інтерв’ю  журналіста «Калуш ПРО» із головою цієї організації Романом Переймибідою.

– Пане Романе, у Вас досить рідкісне прізвище…

– Так, козацьке.

– Ви вивчали його історію?

– Намагався. Але вдалось з’ясувати небагато. Я – зі Львівщини, мій прадід – з Вигоди Долинського району. Як він туди потрапив – не знаю. Є ще Переймибіди у Львові, зокрема, відомий науковець з університету Франка, та ми не знайомі.

– З 1979-го року Ви працюєте на заводі, який зараз називається «Карпатнафтохім», тобто 35 років.

– Так, тут я працював на різних посадах, сьогодні – машиніст компресорних установок.

– Зараз Ви – член партії «УДАР», а до цього, якщо вірити інтернет-джерелам, були в УНА-УНСО?

– Моя громадсько-політична діяльність почалась ще у 1988-му році з ГО «Зелений Рух «Карпати», у 1989-му я був засновником Калуської міськрайонної організації Народного Руху України, у 1993-му у Калуші була створена більш радикальна УНА-УНСО, тож у 1995-му я став головою обласної організації.

– Я хочу зупинитися більше на Вашій громадській діяльністі. Ви – голова екологічної громадської організації «Грінпіс-Карпати», чому вона заснована як обласна?

– Тому що у нас члени не лише з Калуша, а й з Надвірної, Городенки й наша діяльність не обмежується лише Калушем.

– Коли вона заснована?

– У 2010-му, два роки тому мене обрали головою, нещодавно переобрали на другий термін.

– Яка загальна кількість членів?

– Близько двохсот осіб. У нас дуже демократичний статут. Ми працюємо без членських внесків.

–  А які пріоритети Вашої діяльності?

– Насамперед – моніторинг еконегараздів області. За останні два літа ми обстежили фактично всі Карпати і домагаємось припинення суцільних вирубок лісів, які зараз стали масовими. Також завдяки нашому тиску були побудовані очисні споруди в Надвірнянському районі. Зараз боремось за будівництво очисних споруд у Микуличині, Яремчі та особливо Ворохті, де функціонує туберкульозний санаторій. Близько десяти років не було очисних споруд і на Буковелі, та зараз під впливом громадськості їх запустили.

– Пане Романе, з якими організаціями чи рухами Ви співпрацюєте?

– З ГО «Зелений Рух «Карпати»…

– Ви досі її член?

– Ні, я ще на початку дев’яностих пішов звідти у більш партійні структури. Колись спілкувались з Партією Зелених, зараз беремо участь в акціях руху «Зробимо Україну чистою», співпрацюємо з «Еколігою». Місяць тому я був у Києві на організованому ними семінарі щодо сланцевого газу.

– Як Ваша організація ставиться до його видобутку?

– На даний час –  негативно, ми проти його розробок.

– Чи співпрацюєте з місцевою владою?

– Так, ми пробували. Ось у мене є звернення до міського голови, санстанції та прокуратури. З відповідей можна зрозуміти, як вони хочуть співпраці.

– Вивезення гексахлорбензолу, на Вашу думку, що це було?

– Це була імітація вивезення та відмивання коштів в особливо великих масштабах. При наявності 8,5 тисячі тонн цієї отрути, вже «вивезено» 31 тисячу, і при цьому частина гексахлорбензолу ще залишається на полігоні. За нашими підрахунками, на сьогоднішній день (середина грудня 2014-го року – Авт.) відмито 1 мільярд 300 мільйонів гривень.

– Ви називаєте суму, виділену лише на вивезення гексахлорбензолу, без тих грошей, які виділялися на ліквідацію проблем Домбровського кар’єру?

– Так.

– І хто, на думку організації, яку Ви представляєте, на цьому нажився? Чиї це схеми?

– Ці схеми організовані Міністерством охорони навколишнього природного середовища (9-го грудня 2010 року було реорганізоване в Міністерство екології та природних ресурсів – Авт.), коли міністром був Едуард Ставицький (насправді гроші виділялись і при його попереднику Миколі Злочевському – Авт.), та облдержадміністрацією, а саме заступником тодішнього голови ОДА – Плавюком.

– Звідки у Вас інформація по сумі 1 мільярд 300 мільйонів?

– Це із тих відкритих звітів, які можна знайти в пресі. До самого процесу нас зовсім не допускали.

– Пане Романе, чому Ви впевнені, що на полігоні було саме 8,5 тисячі тонн гексахлорбензолу?

– При випуску чотирихлористого вуглецю на кожну тонну припадає певна кількість відходів (гексахлорбензолу). Якщо взяти увесь чотирихлористий вуглець, який було випущено, виходить така цифра. Теоретично можна припустити, що, окрім гексахлорбензолу, складували ще якесь сміття, пестициди, але навіть тоді – це максимум 10-11 тисяч тонн.

– А чим люди, які займались вивезенням, пояснювали постійне збільшення кількості гексахлорбензолу?

– Це було просто конкретне відмивання грошей. Ми пропонували робити все поетапно, та вони вантажили екскаватором все підряд – землю, глину, дерева, каміння. При цьому казали, що бочки, в яких він складувався, поіржавіли і гексахлорбензол поширився. Така ситуація можлива, але гексахлорбензол дуже легко можна відрізнити – він жовтого кольору, в перемішку з землею чи глиною – жовто–сірого. Я в цеху з виробництва чотирихлористого вуглецю пропрацював 14 років, тобто знаю, про що говорю.

– У 2012-му році Ольга Сікора стала народним депутатом і входила до складу екологічного комітету. Хоча до цього вона гостро критикувала виділення сотень мільйонів на начебто вирішення екологічних проблем Калуша, та за її депутатства і далі виділялись сотні мільйонів.

– Ольга Мирославівна і справді була народним депутатом, коли ще два роки відмивали гроші.

– Ви з нею спілкувались?

– Так, вона привозила у Калуш виїзний комітет Верховної Ради і показувала Домбровський кар’єр та полігон гексахлорбензолу. Але комітет на вивезення гексахлорбензолу ніякого впливу не мав. В той час його саме вивозили, і їм показали здалека: ось вивозять,  і все.

– Тобто, на Вашу думку, вона зробила все, що могла?

– Не знаю, добре, що хоча б привезла той комітет, хоча ефекту з того не було. Тоді ми просили 2 мільйони гривень для перекриття поступлення підземних вод в кар’єр. В той же час зімітували вивезення гексахлорбензолу з території кар’єра, якого там насправді не було і не могло бути. Все просто: полігон знаходиться за 1 км від цеху, а кар’єр – за 5 км, не було жодної доцільності возити дальше.

– Але ж на кар’єр щось вивозили?

– Вивозили з інших цехів сміття, браки міндобрив тощо.

– А якісь небезпечні речовини? Кажуть, що зараз перебувати на кар’єрі не зовсім безпечно для здоров’я?

– Ні, це все – неправда. Але рекреаційну зону там створювати теж ще не час. Це все потрібно вивчати. Щоб припинити спекуляції з рекреаційною зоною, деякими науковцями і справді було сказано, що у кар’єрі є гексахлорбензол. Ставицький за це ухопився у кінці 2013-го року, буквально за кілька днів відмив ще 140 мільйонів гривень. Ці гроші були на екологічному фонді, і їх до кінця року можна було освоїти.

– На Вашу думку, чи був у курсі усього цього тодішній калуський мер Насалик?

– Так, однозначно.

– Якщо не помиляюсь, це йому належала ідея з «екологічним референдумом»?

– Так, він думав, що гроші, які будуть виділятися, йтимуть через міський бюджет, але їх виділяли ОДА. Хоча на початку і виділили через міську раду транш на майже 50 мільйонів гривень на Домбровський кар’єр. За частину з цих коштів було куплене медобладнання і зроблені деякі роботи на кар’єрі. Також були відкриті кримінальні справи, адже акти виконаних робіт були, а нічого, про що в них йшлося, виконано не було. Інші гроші йшли через ОДА. Та всі наші запити туди, щоб нам показали акти виконаних робіт, є безрезультатними, нас перенаправляють в Київ. Там кажуть, що цим займаються, і кримінальні справи веде Генпрокуратура.

– Ви пробували через міського голову чи народного депутата якось впливати на ці процеси?

– Міський голова постійно повторював, що вони працюють. До нардепа я теж звертався, ми разом були в голови ОДА, коли приїжджав Ставицький. У них повинні бути акти виконаних робіт, які чомусь підписував департамент архітектури та будівництва, а не екології та природних ресурсів.

– Щодо Домбровського кар’єра, в якому він зараз стані?

– В катастрофічному. Половина води з Сівки потрапляє у кар’єр. Це помітно неозброєним оком. У криницях поблизу, а саме на вулиці Долинській, вода засолена і вже непридатна для пиття.

– Яка проблема була актуальнішою – гексахлорбензол чи Домбровський кар’єр?

– Гексахлорбензол можна було і не вивозити, огородити його спеціальними стінками, щоб туди не потрапляли підземні води, і він міг там і далі знаходитись.

– Раніше Ви заявляли, що не проводяться роботи з укріплення та захисту від руйнацій Добровлянського та Хотінського водозаборів. Яка ситуація там зараз?

– Аналогічна. Від останньої повені нічого не змінилось. На мою думку, їх спеціально намагаються довести до такого стану, щоб потім просити уряд про відновлення. Тоді сюди потечуть мільйони.

– Зараз ще не пізно укріплювати?

 – Ні.

– Який, за Вашими припущеннями, бюджет укріплень?

– Коли в Калуш приїжджав екологічний комітет, то їм показали документи, згідно з якими потрібно укріплювати практично всю Лімницю в межах Калуша, а це 15 кілометрів.  Насправді потрібно укріпити як мінімум 600 метрів. Цієї весни була імітація. Від зруйнованого берега відвели русло, але це до першої повені.

– В жовтні 2013–го року Ви писали звернення екс-міському голові Насалику про скликання екологічної сесії міської ради щодо незадовільного стану річок Сівки та Млинівки…

– Він, згідно з законом, повинен був відповісти мені протягом п’яти днів, але досі цього не зробив. Також я звертався до голови обласної ради про скликання обласної сесії. Та за три роки цього так і не зробили. Мій запит з обласної ради переадресували в ОДА, звідти – в Міністерство надзвичайних ситуацій. Вони дали відписку, що ці питання в них на контролі.

– Щодо міського голови, то Ви звертались до прокуратури про відкриття проти Ігоря Насалика кримінальної справи.

– Так, адже усі платять гроші за водовідведення, а госпфекальні стоки від деяких будинків у нас йдуть просто у річки, наприклад, з дев`ятиповерхівок на вулиці Сівецькій. Якщо ми вже зачепили тему прокуратури, то вона стоїть на березі Сівки. А влітку там буває такий сморід, що не можливо дихати. Я запитував у прокурора, чи йому це подобається і чому вони не вживають ніяких заходів. Він відповів, що кудись вони звертались, та нічого змінено не було.

– Скільки років у Сівку та Млинівку потрапляють стоки?

– У Млинівку потрапляють із житлових масивів Хотіня, Підгірок та Загір’я уже давно, з будинків на Сівецькій – десь біля трьох років. Там поламаний колектор, тож стоки не потрапляють у насосну для відкачки, а пробили собі шлях у річку. Щоб вирішити проблему на Загір’ї та в інших житлових масивах, потрібно будувати колектор, насосну станцію. Зараз є нові, відносно недорогі очисні мініустановки, на 200-300 хат. Така практика широко застосовується, наприклад, в Фінляндії.

– Які в організації плани на наступний рік?

– Зберегти Карпати, вирішити проблему стоків та сприяти вивезенню небезпечних відходів першого та другого класу небезпеки з території області.

– Це все реально зробити за один рік?

– Реально.

Андрій КОГУТ

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: