У Калуші відкрили інтерактивну меморіальну дошку полеглому у російсько-українській війні Герою Вадимові Жукову.
Дошку встановлено на фасаді Калуського ліцею №7, де навчався Вадим Жуков. Він – один із 19 випускників освітнього закладу, які поклали життя у боротьбі за волю України, інформує «Калуш ФМ».
Жуков Вадим Геннадійович, солдат 82 окремої десантно-штурмової бригади, народився 26 листопада 1988 року у місті Калуші, що на Івано-Франківщині.
Ріс непосидючим і допитливим хлопчиком. Відвідував дитячий садок «Золота рибка». Коли Вадимові був один рік, батьки розлучилися. І з двох років його виховував вітчим, який замінив йому тата. Згодом у сім’ї народився ще один хлопчик – Михайло. Вадим любив братика, опікувався ним.
У перший клас пішов до загальноосвітньої школи №6, навчання продовжив у сьомій школі. За словами однокласників і вчителів, був добрим, товариським, щирим і відповідальним. Займався легкою атлетикою, захищав честь навчального закладу на різного роду змаганнях.
Відтак вступив до вищого професійно-технічного училища №7, здобув фах муляра-штукатура, пічника. Брав активну участь у спортивному житті навчального закладу, за що був відзначений грамотою.
Працював різчиком у ТзОВ «Дженерал». Зарекомендував себе сумлінним працівником,відповідальним і дисциплінованим. Завжди знаходив спільну мову з оточуючими його людьми.
2006 року одружився з коханою дівчиною Юлією. У шлюбі народилося двійко дітей – син Максим і донечка Настя. Однак сімейні стосунки не склалися і пара розлучилася.
Вдруге одружився 2010-го. Його обраницею стала чудова дівчина Христина, яка подарувала йому двох синів – Назара і Сашка. Христя розповідає: «Вадим був добрим та чуйним, хорошим батьком. Він завжди хотів кращого майбутнього для наших синочків та щоб наші діти жили в мирній та вільній країні».
У віці 28 років Вадим пережив велику втрату – смерть мами, яку дуже любив.
18 січня 2023 року був призваний на військову службу за мобілізацією Калуським районним центром комплектування і соціальної підтримки. 24 січня склав присягу на вірність Україні і став на захист країни у складі військової частини А2582. Служив стрільцем-снайпером 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.
Побратими характеризують його як мужнього і дисциплінованого бійця, вірного друга, завжди готового прикрити спину, та щирого патріота, який протистояв ворогові до останнього.
Загинув Вадим 7 вересня 2023 року у районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Лише 11 вересня його тіло вдалося забрати з поля бою.
Свій останній спочинок воїн знайшов 17 вересня на Алеї Слави міського кладовища. Йому навіки 34...
Посмертно бійцю присвоєно звання «Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади».
Пам’ять про Вадима Жукова живе у серцях учителів. Він був щирим, добрим і вихованим хлопцем, пригадують вони. А дружина Христина наголосила: його любов до України була не просто на словах.
Зараз пам’ять про Героя береже його велика родина.
Завдяки роботі ГО «Спогади крізь віки», учні, учителі ліцею, перехожі, всі охочі зможуть ознайомитися із матеріалами про життя і боротьбу Героя, зісканувавши QR-код на дошці.
Вічна пам’ять і шана Захисникам, які поклали свої життя за волю Батьківщини!
