Роман МЕРДУХ – приклад незламності та сили духу для теперішнього та майбутнього поколінь!
На фасаді Калуського ліцею №10 відкрили інтерактивну пам’ятну дошку полеглому бійцю Роману Мердуху, солдату 1-го мінометного взводу 1-го мінометного батальйону 92-ої окремої механізованої бригади імені Кошового отамана Івана Сірка.
Яким був наш Захисник? Народився 5 квітня 1994 року в місті Калуш. Був дуже спокійним і домашнім хлопчиком, щирим, відвертим, наполегливим та з гострим відчуттям справедливості, дуже любив тварин. Як старший син, став опорою та підтримкою для матері і батька, допомагав у вихованні молодшого брата Валентина, був його наставником, хорошим другом і прикладом у всьому.
Навчався у Калуському ліцеї №10, завжди брав активну участь у всіх шкільних заходах. Відвідував секцію дзюдо, займав призові місця. Вчителі та друзі згадують його лише з приємністю, адже Роман був завжди усміхнений і життєрадісний, умів заряджати позитивом усіх довкола.
Після 9-го класу ліцею вступив до Калуського політехнічного коледжу, який успішно закінчив у 2012 році за спеціальністю «обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем». Відтак продовжив навчання у Львівському Національному лісотехнічному університеті України, здобувши ступінь магістра за спеціальністю «автоматизоване управління технологічними процесами».
Після закінчення навчання Роман повернувся додому, в рідне місто. З часом у пошуках роботи переїхав до Івано-Франківська. Спершу працював системним адміністратором у локальній мережі «23 ресторани». А вже з 2018-го відкрив власну справу – став підприємцем із сервісного обслуговування та ремонту техніки, а також надання ІТ-послуг для ресторанного бізнесу. Був у стосунках з дівчиною Христиною. На жаль, сімейні відносини не склалися.
З початком пандемії COVID-19 припинив підприємницьку діяльність та змінив сферу діяльності, влаштувавшись до регіонального інтернет-провайдера монтажником зв’язку, кабельником, займався монтажем та обслуговуванням комутаційних щитів. Однак, через те, що потрапив в автомобільну аварію і зазнав важких травм обох рук, був змушений покинути роботу і після операції в Києві повернувся назад до батьків – у Калуш, де майже рік проходив тривалий курс реабілітації. Паралельно працював механіком на СТО свого батька.
Останнім місцем його роботи стало ТОВ «Карпатнафтохім». Буквально за два місяці до початку повномасштабної війни з рф він влаштувався слюсарем КІПіА у цех контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. Проте цього часу було достатньо, аби колеги та керівництво цеху побачили в молодому спеціалісті справжнього фахівця, трудоголіка і великого патріота України.
Згодом прийшла повістка з Калуського центру комплектування та соціальної підтримки, де, проходячи комісію, він приховав свої недуги (дві пластини в ліктьовому суглобі). 1 лютого його відправили на навчання на Немирівський полігон, що на Львівщині. А вже 4 березня разом з побратимами поїхав на Харківщину, спершу – у м. Чугуїв, а далі – на зачистку сіл від окупантів.
Солдат Роман Мердух загинув 25 березня 2022 року у бою з окупантами біля села Мала Рогань. Життя 27-річного бійця обірвала куля російського снайпера. Поховали Героя 8 квітня на Алеї слави міського кладовища.
Указом Президента України Володимира Зеленського від 26 квітня захисник був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). А 11 жовтня відзначений медаллю «За оборону рідної держави» від Калуського міського голови Андрія Найди.
Спогадами про Героя ділилися рідні, класний керівник. Та ще більше можна дізнатися, перейшовши через QR-код у додаток «Bank memory».
Завдяки ГО «Спогади України» та її керівникам Мар’яні Ковальчук і Владиславу Цюпі ми маємо історію життя та подвигу Героїв, які загинули в російсько-українській війні за рідну землю.
А в музей мама Романа Мердуха передала картину «Молитва за Україну», щоб оберігала всіх наших воїнів. Вічна пам'ять та слава нашим Героям!
