У нову міську раду пройшли і «старі» прогульники ІНФОГРАФІКА | КАЛУШПРО

Троє із п'яти висуванців «Батьківщини», які стали депутатами, уже знають, як бути в такому статусі. Для них це вже навіть не вдруге. Для першого номера «Батьківщини» Романа Боднарчука та для Віталія Джугана – це третє обрання депутатом Калуської міськради. Абсолютним рекордсменом серед народних обранців від цієї партії та усієї міської ради (разом із Вагілевичем від Української партії) є головний лікар міської поліклініки Михайло Гаврилишин, якого обрали вчетверте. На окрузі він набрав найбільший відсоток голосів виборців з-поміж усіх висуванців «Батьківщини» – понад 20%. У минулому (шостому) скликанні позапартійний Гаврилишин йшов мажоритарником за поданням Української партії (відповідно до змін у виборчому законодавстві депутати місцевих рад могли йти лише за списками партій), а два попередні рази – у четвертому і третьому скликаннях – як мажоритарник самовисуванець. Якщо говорити про відвідування, то пан Гаврилишин пропустив понад 25% сесійних засідань – 29 «пропусків» із 110-ти (станом на вересень 2015 року).
Приватного підприємця та старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу ТОВ «Карпатнафтохім» Віталія Джугана не було на вісімнадцяти сесійних зібраннях, а голови фонду комунальної власності територіальної громади Калуша Романа Боднарчука, який свого часу встиг побувати в кріслі секретаря міської ради, – сім разів. Двоє депутатів від «Батьківщини», які в міськраді ще не були – це син пана Боднарчука, – Анатолій Боднарчук, який тимчасово не працює, та журналіст Руслана Овсеєнко, яка раніше із «Батьківщиною» взагалі не асоціювалась.
В Українській партії – четверо із шести представників уже обирались депутатами міської ради. Вдруге ними стали Ігор Хемич, Оксана Шутяк та Руслана Вайда, вчетверте – уже згаданий Василь Вагілевич. Щоправда, Руслана Вайда по суті в депутатах і «не ходила», бо за попереднього скликання віддала перевагу не депутатству, а посаді заступника міського голови.
Саме депутат УП Вагілевич був найбільш недисциплінованим у плані відвідуваності серед тих, хто знову потрапив у міську раду. Сорок разів його не було на засіданнях міськради, що складає більш ніж 30% від загальної кількості засідань. Більше серед депутатів минулого скликання пропустили лише Віталій Кінаш (Українська партія) – 42, Володимир Полицький («Фронт змін») – 45 засідань та Михайло Форович («Партія регіонів») – 67, якого до уваги можна не брати, бо він перестав з'являтися на сесіях ще з часів Майдану. Та повертаючись до Вагілевича – саме він набрав найбільше відсотків голосів (35,5%) серед усіх депутатів, які пройшли у нову міську раду. Більше нікому із кандидатів не вдалось перетнути 30% позначку.
Немало пропустила і Оксана Шутяк – 26 засідань. Натомість директор ПП «Еліте» Ігор Хемич – один із найдисциплінованіших – всього п'ять пропусків. Ще меншу кількість сесій пропустили лише його колеги із УП, які цього разу не пройшли, Олександр Челядин – 3 пропуски та Володимир Мандрик – всього один пропуск.
Також обирався депутатом і Максим Насалик, але в депутатське крісло так і не сів, тому «новим», як і «старим», його можна вважати лише умовно. Зовсім новим депутатом від «УП» є директор ТОВ «Ap Link» Петро Білінський.
Два бувалі депутати обралися і від «Солідарності» – приватний підприємець та директор Калуського міського центру фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» Олег Нижник та майстер КП «ЖЕО №4» Володимир Сорохтей. Нижник, який у минулому скликанні очолював Народний рух, за минулий рік встиг поочолювати «УДАР», а тепер пройшов першим номером від президентської партії, а Володимир Сорохтей у минулому скликанні представляв Народний союз «Наша Україна». Олег Нижник під час минулого скликання пропустив 14 засідань, а Володимир Сорохтей – 17.
Серед нових депутатів в «Солідарності» є і брат пана Олега – Тарас Нижник.
Працівника «Укрнафти» Володимира Тимківа із НРУ, у якого немає у міській раді брата-депутата, а лише однофамілець – Юрій Тимків із «Самопомочі», не було на тридцяти засіданнях із 110, а перший номер «Свободи» Андрій Кравчук, який з 2-го лютого 2015-го служив на Донбасі, міг взяти участь у 97-ми засіданнях ради, але 25 з них пропустив.
Загалом середньостатистичний депутат, який перекочував у раду сьомого скликання із ради шостого скликання, пропустив трохи більше двадцяти з половиною сесійних засідань (20,6) зі 110-ти, які відбулись, тобто 18,7%. Це майже кожне п'яте засідання. Звичайно, більшість виборців не володіють інформацією про відвідуваність своїх обранців на сесіях, хоча, швидше за все, це б і не стало одним із визначальних факторів при прийнятті рішення, за кого віддати свій голос.
Андрій КОГУТ