Радіо КалушFM (095) 633-12-68 Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний

Калушани Іван та Мар’яна Кіндюхи усиновили з дитячого будинку шістьох хлопців

Переглядів: 1653

Іван та Мар’яна Кіндюхи із Калуша давно мріяли про велику родину. Мають своїх трьох дітей і три роки тому з дитячого будинку взяли ще шістьох хлопців.

Історію великої калуської сім’ї розповів «Репортер»


Сім’я Кіндюхів часто допомагали інтернатам, їздили туди з допомогою, зокрема, в долинський інтернат, але дітей взяти ніяк не наважувалися.

Впевненості подружжю додало знайомство з родиною переселенців з Донбасу у 2014 році. Двоє дорослих перебралися з окупованих територій з десятьма прийомними дітьми. Їх приймали друзі Кіндюхів. Приїздили в гості, розпитувались, придивлялися.

Та родина переселенців зараз мешкає в Нікополі. Вони взяли ще двох діток. Більше того, друзі, у яких і жили переселенці, теж взяли дітей з дитбудинку – шістьох рідних братиків та сестричок, а потім ще двох.


Кіндюхи кажуть, проблем взяти дітей не було. Почали збирати документи, їздили на спеціальні навчання. З тими документами й дозволами подалися в Долину. Чимало разів їздили, спілкувалися з дітьми. Розказують, що їм одразу в очі впали три рідні братики Іван, Андрій та Валік Дикуни з Городенківщини.

Через деякий час Кіндюхи взяли ще двох братиків Сергія та Костю Товтів. Вони з Рожнятівського району.

Сьогодні Сергію 19 років і він студент Івано-Франківського коледжу фізичного виховання. Хоч вже не під опікою Кіндюхів, але на вихідних постійно приїздить до них.

Ще через деякий час подружжя взяли й Сашу Чігура. Йому зараз 16 років. Закінчив перший курс Калуського училища за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа Сашко в дитбудинку жив з двох рочків. Родом він з Долинського району.


Всі діти позбавлені батьківського піклування – через зловживання алкоголем біологічних батьків. Дикуни, наприклад, в інтернаті жили п’ять років, а брати Товти – шість.

Коли подружжя Кіндюхів взяли прийомних синів, то їхнім біологічному сину Владу було десять, дочці Діані – сім, а маленькій Ангеліні – рік.

Розказують, що між рідними й прийомними дітьми ніколи не було ревності. Хоча зізнаються – було тяжко на початках і вдома, і в школі.

Всі діти ходять у школу в Хотіні № 9, що неподалік від дому. Всі непогано вчаться.


Кіндюхи розказують, що всі діти мають обов’язки, по двоє чергують на кухні. Хтось один зі старших миє посуд, а один з молодших – підмітає. Прибирають в себе в кімнаті, на вулиці.

У родині є правило – щовечора всі сідають у вітальні й кожного питають, як минув день. Таке правило Кіндюхи собі започаткували від самого початку. Кажуть, інколи так засиджуються, що діти самі кажуть, мовляв, досить, завтра рано до школи вставати.

Повністю історію калушан із прямою мовою від батьків та побутовими подробицями можна прочитати тут.

 

 

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: