Ельвін Новрузов… Мужній Захисник України. Його ім’я назавжди увічнене у наших серцях. А від тепер – ще й на меморіальній інтерактивній дошці, яка встановлена на фасаді Калуського ліцею №6.
Солдат Новрузов Ельвін Ілгарович, кулеметник елітних військ легендарної 46-ої десантно-штурмової бригади, народився 13 листопада 1987 року в Росії, інформує «Калуш ФМ». Його мама навчалась у всесоюзному училищі та була там на практиці, вийшла заміж і народила свого первістка. Коли сину було 4 місяці, мати з батьком повернулись до рідної України – до міста Калуша, де Ельвін і проживав усі свої 35 років.
Він ріс непосидючою дитиною, дуже активним та спритним, щирим, добрим та справедливим. Де він, там завжди були галас і сміх. Як старший брат завжди горою стояв за сестру Улянку. Мати пишалась своїм сином, оскільки пізніше зовсім одна виховувала двох маленьких дітей, та син ніколи не давав упасти духом та неабияк допомагав.
З 6 років займався гімнастикою в палаці культури «Юність». Навчався у загальноосвітній школі №6, зарекомендував себе як здібний, дисциплінований та всебічно розвинений учень, мав похвальні листи. 2006 року вступив до Івано-Франківського університету нафти й газу за спеціальністю «Комп’ютеризовані управління та автоматика». Здобувши диплом бакалавра, рік працював у ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». Відтак повернувся до навчання, отримавши ще й диплом спеціаліста. Ельвін завжди з усіма знаходив спільну мову. Щоб не трапилося в житті, він завжди сприймав усе з усмішкою та підбадьорював оточуючих його людей.
6 років працював та проживав у Києві, пізніше працював закордоном, був бригадиром будівельної бригади. В 2019 році познайомився з майбутньою дружиною Софією. 31 грудня 2020-го Ельвін освідчився. Пропозицію руки і серця зробив коханій на найвищій Берлінській телевежі. Вони разом працювали в Німеччині, будували плани на майбутнє. Згодом повернулись додому та відгуляли чудове весілля. Навесні народилася донечка, яку чоловік так сильно хотів та чекав. Татове щастя, татова принцеса, татова маленька копія.
Ельвін влаштувався на роботу в Україні за місяць до війни. З початком повномасштабного вторгнення не міг сидіти вдома, був переконаний, що не можна ворога пускати далі, тому 21 березня пішов до Калуського територіального центру комплектування та соціальної підтримки добровольцем, щоб захищати свою землю. У військкоматі познайомився з Олексієм, який згодом став його найвірнішим побратимом. Вони разом проходили навчання на Рівненському полігоні, разом потрапили до 46-ої десантно-штурмової бригади. З першого дня військової служби Ельвін Новрузов зарекомендував себе мужнім воїном, сміливим солдатом та справжнім патріотом своєї Батьківщини. Разом з побратимами звільняв населені пункти Херсонщини. Отримав поранення, однак після лікування повернувся у стрій. З 10 грудня 2022 року виконував бойові завдання зі звільнення захопленої території біля населених пунктів Курдюмівка, Озарянівка та Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Зв’язок з воїном обірвався 31 грудня. Майже три місяці він вважався зниклим безвісти. Дружина, рідні та друзі сподівалися на краще. Та не судилося. 26 березня 2023 року під час наступальних дій ЗСУ було знайдено тіло бійця та ідентифіковано за допомогою військового квитка. Як згодом з’ясувалося, того ж дня, 31 грудня, солдат Новрузов Ельвін Ілгарович отримав поранення, несумісні з життям, під час ведення зустрічного бою з противником, підтримуючи свій підрозділ кулеметним вогнем, поблизу населеного пункту Озарянівка...
Свій останній спочинок захисник знайшов 3 квітня на Алеї Слави калуського міського кладовища.
На відкриття та освячення пам’ятного знаку Героєві Ельвіну Новрузову прийшли рідні Захисника, священнослужителі, друзі, товариші, побратими та громадськість.
Відтепер, зісканувавши QR-код на дошці, можна передивитись відеоролик про життя і боротьбу Ельвіна Новрузова, який виготовили активісти ГО «Спогади України».
До речі, на початку вересня петиція про присвоєння калушанину звання Героя України набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів, і перебуває на розгляді у Президента України.
Одразу після освячення дошки на руку матері сів маленький метелик. Символічно…
Вічна пам’ять і слава нашому Героєві Ельвіну Новрузову!
